Купатися чи не купатися?! (с)

 

Купатися чи не купатися?! (с)

Або як започатковують традиції



Якщо пам’ятаєте, торік Оля, знайшовши лише одного «бажаючого»,
вирішила підтримати християн у Йордані… Але у них 19 січня цілковито інакша температура… як води, так і повітря…

Тоді (у 2007) у гідропарку було не так цікаво.
І хоча досить раптово, але (зверніть увагу - публікується вперше)
відкрита вода і наче не по-справжньому…

Інша справа цьогоріч…

Психологічно намовляти себе, та, відверто кажучи, тремтіти,
я особисто почав ще в Києві.
Матвіївка. Ранчо. Поснідали у світлиці… Запивали тільки для хоробрості і стримано…
Зібрали знаряддя, яке могли. Поїхали. Канали Дніпра виявились, як заздалегідь і попереджав Голова, геть промерзлі (20 см льоду щонайменше).
Арматуриною, навіть розміром з лом, та великою сокирою
лід рубати звичайно можна… можна довго його рубати… :-)
Був змушений йти з поклоном до аборигенів, яки з нагоди суботнього свята, або просто зазвичай, вдавали що рибалять… Та й виглядали, до речі, як справжні місцеві рибалки: сітки та горілка – все в наявності!

Чемно попросив пешню у тимчасове користування. У відповідь почув невдоволене – аматори… Заспокоїв тільки сказавши, що ми звичайно хоч і аматори, але не конкуренти – ми не рибу ловити – купатися… Упс, посміхаючись сказали хлопці, але пешню дали…

Відмічу, що пешня - досконалий для виконання своїх завдань винахід! З нею пішло значно веселіше і вже за кілька хвилин
в ополонці лід був не суцільний, а штовхалися тільки великі його брилі. Спробували витягати - досить важко. З’ясували, що підштовхнути брилю під лід набагато легше, простіше й швидше!
Дрібні уламки повигрібали лопатою, наданою знову ж таки
доброзичливими «професійними» матвіївськими рибалками.

І ось омріяна ополонка з чистою водою готова прийняти грішні тіла.
До речі за весь цей час встигли добряче зігрітися, що в свою чергу також сприяло бажанню пірнути.
Востаннє з надією подивився на Олю – невблаганна!
(Я ему третьего дня говорю, у меня насморк! А он - пасть, пасть… (с) )

Робити нема чого – роздягаюся… Далі все досить швидко і просто:
мотузку про всяк випадок на пузо, (яке, як відомо, не від пива, а для пива), голосно кричиш і, тримаючись за підручні засоби, пірнаєш…
Вибирався на лід до речі також на пузо (а як інакше?!) –
от де, як воно більше – краще!

До речі все це чомусь виявилось таким смішним, що не дозволило оператору (Олі) натиснути кнопку фотокамери, тому документального свідоцтва безпосереднього знаходження вашого покірного слуги у воді нажаль немає…

Оля, роздягаючись, сама вже не сміялася, але обов’язкову програму виконала.
Ну і не можна не відмітити, що нашого полку більшає!

Голова таки зухвало гепнув картуза об лід, спритно роздягнувся і,
незважаючи на заперечення з боку улюбленої Абіголь, пірнув!
Далі було все, що належить: борщ, до борщу, читання…

Але то вже зовсім інша історія…
Одним словом - заздріть!


Создан 22 янв 2008



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником